(057-41) 5-23-18

                                   ВСТУП

Сьогодні ми  перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій, орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання.

На сучасному етапі здійснення навчання та виховання творчої особистості інформатизація загальноосвітнього процесу  – одне з пріоритетних стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Особистість учня ставиться в центрі навчального процесу, що вимагає від учителя переосмислення мети і завдань уроків із позиції школярів.

Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації моделі об’єкту навчання, показу відеофрагментів повинне бути спрямоване на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, формування власної думки. Головне не те, правильна чи неправильна відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки використанню різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого. Таку можливість надають уроки із забезпеченням інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять з фізики.

Розділ І. Використання інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі з фізики.

1.1. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в освіті

У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Особливо це сильно діє на дитину, яка з великим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу.

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності – гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

1. Аналіз проблеми використання ІКТ на уроках фізики.

Впровадження ІКТ – це: забезпеченість комп’ютерною технікою і її використання; встановлення пакетів прикладних програм і їх використання; навчання педагогічних працівників ІКТ і їх вміння застосувати отримані навички для поліпшення навчального процесу, а також розробка нових інформаційних систем і їх використання.

Нажаль, ступінь впровадження ІКТ, рівень опанування новими комп’ютерними технологіями педагогічними працівниками досліджено недостатньо. [12]

Дослідженнями проблеми впровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади займалися відомі науковці: В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна, А.С.Звягіна, В.С. Зіяутдінов, М.І. Жалдак, О.В. Клочко, Н.В. Морзе, І.Ф. Прокопенко, М.М. Пошукова, О.В. Співаковський. Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством. Можна погодитися з думкою Б.М. Богатиря, що «найголовнішою місією освіти в сучасних умовах є забезпечення стійкого соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни з урахуванням її національних і регіональних, культурних і соціальних особливостей, а також глобальних тенденцій у світі». Слід зазначити, що головною метою впровадження ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Підвищення якості, доступності та ефективності освіти, створення освітніх умов для широких верств населення на основі широкого впровадження в освітню практику методів і засобів ІКТ та комп'ютерно-орієнтованих технологій підтримки діяльності людей є фундаментом для досягнення ними мети-навчання протягом усього життя. Реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти передбачає:

• формування інформаційної культури учнів, що стає сьогодні невід'ємною складовою загальної культури кожного члена суспільства, характерною рисою і необхідною умовою існування інформаційного суспільства в цілому;              

• створення нових і додаткових (за рахунок і на основі впровадження ІКТ) умов підвищення якості освіти;

• розвиток нових форм освіти і навчальних технологій, що принципово базуються на ІКТ, реалізація на цій основі концепцій відкритої і дистанційної освіти, підвищення доступності і забезпечення екстериторіальності й інтернаціоналізації освіти;

• удосконалення управління освітою, створення автоматизованих систем управління на всіх організаційних рівнях системи освіти та на рівні, різних типів навчальних закладів;

• підвищення рівня координації, ефективності та керованості, забезпечення екстериторіальності та інтернаціоналізації наукових досліджень, що проводяться в системі освіти, широке використання методів, засобів і технологій управління проектами, формування сучасного наукового інструментарію і розширення простору наукового експерименту. Реалізація головної мети інформатизації системи загальної середньої освіти передбачає розв'язання таких першочергових завдань :

• модернізація змісту і технологій навчання, які відповідали б сучасним освітнім пріоритетам, максимально використовувати переваги ІКТ для підвищення якості освіти дітей, збереження здоров'я учнів;

• досягнення необхідної професійної кваліфікації працівників освіти, яка створювала б їм можливості реалізовувати сучасні моделі освітнього процесу з використанням ІКТ,

• створення системи методичної підтримки навчання в умовах Інформатизації навчального процесу;

• підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки педагогічних, адміністративних й інженерно-технічних кадрів, які здатні ефективно використовувати в навчальному процесі сучасні ІКТ;

• формування, постійне розширення освітнього інформаційного простору та спектра інформаційних ресурсів освіти, реалізація в освітньому інформаційному просторі всіх зв'язків і забезпечення необхідних комунікацій між учасниками навчального процесу, навколишнім середовищем;                          

• розроблення нормативної бази, створення системи проектування й управління процесом інформатизації;

• забезпечення якості, стандартизації й сертифікації засобів ІКТ в освіті;

 • інформатизація процесу управління освітою.

Створення умов для підвищення якості сучасної освіти досягається :

• розробленням і широким упровадженням у практику освіти нових особистісно орієнтованих технологій навчання;

• диференціацією і демократизацією навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей людини, задоволенням її запитів і потреб, розкриттям її творчого потенціалу;

• організацією ефективної колективної навчальної діяльності, у тому числі екстериторіальної і спільної міжнародної (освіта без кордонів);                              

• розширенням простору й підвищенням ефективності вільного доступу до інформаційних (у тому числі міжнародних) освітніх ресурсів, баз даних і знань, розвитком засобів формування, зберігання, пошуку й представлення інформаційних освітніх матеріалів, створенням автоматизованих бібліотечних систем;

• створенням нового покоління комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, у тому числі комп'ютерних програмних засобів навчального призначення;

• розвитком засобів оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, впливу педагогічних інновацій на результати навчальної діяльності, засобів управління навчанням. [16]

Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти:

• підвищення рівня фундаментальності загальної і професійної освіти;

• формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу, потреби й умінь самостійного наукового пізнання, самонавчання і самореалізації відповідно до індивідуальних можливостей;

• розвитку в дітей і молоді творчих здібностей, організації та індивідуалізації навчання обдарованої учнівської та студентської молоді, у тому числі проведення дистанційних олімпіад:

• створення системи дистанційного тестування рівня навчальних досягнень;

• підвищення рівня допрофесійної підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, професійної підготовки учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів, інших категорій учнів, розширення спектра та адекватності застосування експертних систем, систем автоматизації моделювання, тренажерів та інших професійно орієнтованих засобів навчання і контролю рівня професійних компетентностей;

• досягнення диференціації, інтеграції та варіативності рівного доступу до якісної освіти, створення умов для освіти членів суспільства протягом життя;

• розвитку після дипломної освіти та освіти дорослих, вдосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, у тому числі педагогічних і керівних кадрів освіти. [5]

Все більше стали обговорювати покращення якості освіти в школі через збільшення інформаційної культури учасників освітнього процесу і активного використання ними ІКТ в своїй діяльності. В багатьох навчальних закладах створюються або вже створенні єдині інформаційні простори, проводиться навчання працівників освіти. [13]

Сьогодні неможливо уявити собі роботу без використання комп’ютера. Це й проведення моніторингу якості навчання; ведення моніторингу навченості учнів; електронний документообіг, утворюються електронні бази по учням; створення сайта школи, Web-сторінки окремих шкільних проектів.

Але проблема в забезпеченості шкіл необхідним обладнанням. Звичайно це потребує не малих витрат. Адже йдуть затрати на будівництво спортивних об`єктів, на розвиток спорту в країні, а чому ж не перевірити забезпеченість шкіл елементарними наглядними посібниками.  

Хочеться працювати, творити, хочеться йти в ногу з сучасністю, не відставати від передових методик навчання.

1.3. Можливості ІКТ для вивчення фізики.

Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу. Є перші позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися перші сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби.

Серед шкільних предметів фізика має дуже широкі можливості  для навчання з використанням ІКТ.[17]

Загальновідомо, що викладання фізики у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно  навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.

Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення фізики.[11]

Одним із напрямів модернізації системи фізичної освіти у школі є впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою,  більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з фізики.[14]

У межах викладання фізики, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Intel "Навчання для майбутнього".

Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаю:

-        індивідуалізацію навчального процесу;

-        високий ступінь наочності під час викладання фізики;

-        пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

-        можливість моделювання фізичних процесів і явищ;

-        організацію групової роботи;

-        забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;

-        контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.

     Комп’ютери  у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення.    Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створення програмних продуктів або у процесі розроблення методичних матеріалів.[7]

Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.

Комп`ютер може використовуватись під час викладання фізики в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.

У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови  помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.

У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за  наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і  надає їм нові пізнавальні можливості.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.

Проте варто зазначити, що методика вивчення  шкільних предметів, зокрема і  фізики, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології  використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.[1]

Наявні комп'ютерні програми з фізики можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний  засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.  

1.4. Готовність вчителя фізики до використання ІКТ у навчальному процесі.

Готовність вчителя фізики до використання інформаційних технологій на своїх уроках передбачає:

-      певний рівень технічних навичок роботи з комп’ютером;

-  уміння вчителя ефективно використовувати ІКТ як засіб навчання;

-    упевненість учителя у більшій ефективності ІКТ порівняно з іншими засобами навчання, у більшій ефективності методів, що базуються на використанні ІКТ;

- можливість швидко оволодіти новими педагогічними програмними засобами.[15]

Наступна проблема, яка виникає як тільки вчитель починає освоювати комп'ютер, є відсутність методики застосування ІКТ на уроках будь-яких предметів. Досвід проведення таких уроків є і великий, але його неможливо розповсюдити традиційним способом, через методичну літературу, готові друковані плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо. Вони в більшості своїй застаріють ще в процесі друку (це, у першу чергу, стосується посилань на веб-ресурси) та й не зможуть передати головної родзинки таких уроків — їх обов'язкової інтерактивності. Необхідно узагальнити основні принципи, способи роботи на уроці з використанням ІКТ, застерегти від типових помилок і таке інше.

За останні п’ять-сім років комп’ютер став необхідним засобом у побуті, доступнішим за ціною, тому  кількість «домашніх» комп’ютерів зросла у декілька разів. Відчутними є і результати Державної програми комп’ютеризації сільських шкіл, регіональних програм забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою.

 Можна констатувати, що комп’ютер для вчителя став доступнішим як вдома, так і на робочому місці. Це створює передумови для реального оволодіння сучасним вчителем інформаційно-комунікаційними технологіями на рівні необхідному для ефективного їх використання в навчальному процесі.

      Хочу розглянути можливі способи забезпечення реалізації  складових готовності вчителя до використання ІКТ. Для того, щоб учителі могли ефективно використовувати ІКТ у навчальному процесі, вони повинні мати певний рівень умінь і навичок володіння комп'ютером, використання інформаційних технологій як засобу навчання.

      Курсове підвищення кваліфікації вчителів фізики передбачає навчальні заняття з використанням ІКТ, які включають ознайомлення вчителів комп'ютером,  можливостями програм Microsoft Office, із мультимедійними засобами як джерелом нових знань під час вивчення програмового матеріалу, що мають документальну достовірність  фізичних явищ, переконливість наукових фактів, можливість викладати великий за обсягом навчальний матеріал за короткий час.

Другим напрямом у підвищенні кваліфікації вчителів є ознайомлення їх з проектною методикою, можливостями ІКТ у створенні нових інформаційних продуктів на принципах інтерактивного та особистісно орієнтованого навчання.

За допомогою програм Microsoft Word, Microsoft Power Point, Microsoft Office Publisher вчителі, вчаться розробляти уроки з курсу фізики, використовуючи метод проектів, досліджувати поставлені проблемні питання. При цьому вони використовують ресурси Інтернету, матеріали підручників, енциклопедій тощо, гіперпосилання на ресурси Інтернету. Значна увага приділяється створенню дидактичних матеріалів з різних курсів фізики – тестів, діаграм тощо. [9]

1.5. Використання мультимедійних засобів на уроках фізики.

Особливість побудови мультимедійних засобів навчання, на відміну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумове активне ставлення користувача до змісту програми, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.                                                  

Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера, що дозволяє:

• значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру;
• розвинути управлінську функцію програми;
• забезпечити своєчасну обробку інформації;
• здійснити якісний діалог того, хто навчається, з комп’ютером;
• використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху;
• забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.

Мультимедійні програми природничого циклу можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм із географії містить документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також загальнодидактичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учнів тощо) [18].

Більшість програм природничого циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти: розробки "Квазар-Мікро" – 
навчальні програмні забезпечення з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів: "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9",   "Фізика10", "Фізика11"; ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 7-9", ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 10-11", ППЗ "Бібіліотека електронних наочностей Фізика 7-9", ППЗ "Бібіліотека електронних наочностей Фізика 10-11", ППЗ "Електронний задачник Фізика 7-9", мультимедійні підручники ППЗ "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9" – видавництва ПП «Контур плюс»

Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про фізичні явища та об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям у цих програмах на уроках фізики можна збагатити навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.

Мультимедійні засоби як джерело нових знань можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми, у поєднанні з розповіддю чи бесідою. Розповідь учителя та словесний супровід програми супроводжують спостереження, допомагають виділити і проаналізувати істотні властивості фактичного матеріалу, усвідомити співвідношення між явищами та подіями, зробити висновки, забезпечити зв'язок зі змістом уроку. Учитель має змогу простежити за деякими прийомами, які застосовувалися в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові особливості процесу порівняння та зіставлення.[2]

Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.

Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні вміти пов'язувати одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках фізики як джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, призводить до формального та поверхового засвоєння навчального матеріалу.[4]

Значна частина мультимедійних програм з фізики  містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з фізики відповідають принципам  науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.

Розділ ІІ. Застосування  інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики як засіб підвищення пізнавальної активності учнів

2.1.Застосування ІКТ на різних етапах уроку і позаурочній діяльності

Висновок

Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу (вчителі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає можливість відчути практичні результати

Застосування комп'ютерних навчальних програм сприяє підвищенню ефективності навчального процесу з вивчення фізики завдяки тому, що підвищується рівень засвоєння знань і умінь, учні самостійно опрацьовують навчальний матеріал; вчитель має змогу проводити навчально-виховний процес на засадах особистісно-орієнтованого навчання та ефективно перевіряти рівень навчальних досягнень учнів при мінімальній затраті часу.

Не можна забувати, що інформаційні технології лише інструмент, чарівна паличка, яка дозволяє пустити весь світ у свою кімнату, стати володарем великих надбань людства, але навчити, що з цим робити може лише вчитель.

Застосування мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі знань, а також в організації різних видів навчальної діяльності є однією із значущих рис системи освіти, що формується зараз.

Я завжди задаю собі питання: «Як  зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?».

І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшов до висновку: впровадження  в практику роботи ІКТ, дає мені змогу зацікавити учнів  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення,   вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.

       Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку.